Боротьба з мишоподібними гризунами
Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.
В Україні налічується 38 видів гризунів – ховрахи, пацюки, миші і полівки. Всі вони харчуються рослиною їжею і характеризуються дуже високою плодючістю, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі, завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а також є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин (лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії). Тому боротьба з ними є одним з найважливіших заходів у системі захисту рослин.
Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, а сіра — у скиртах — і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. До того ж, у сірої полівки малята стають статевозрілими за сприятливих умов в 10–20 денному Розмноження мишоподібних гризунів може обмежуватися природними чинниками. Так, ранні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель шкідника. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Не зважаючи на все це, щільність та шкодочинність гризунів на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг, неорних землях), своєчасне й без втрат збирання врожаю, та якісна оранка – позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій.
Асортимент родентицидів постійно удосконалюється, що зумовлено специфікою організму гризунів, адже вони як тварини і люди належать до теплокровних. Відносна безпека родентицидів базується на різниці маси тіла гризуна порівняно з людським, а також з більшістю домашніх і диких тварин, на харчовій вибірковості та інших біологічних особливостях. Застосовуючи хімічні методи необхідно враховувати видовий склад мишоподібних. Найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок на озимих культурах осінньо-зимовий період на площах з густим травостоєм може бути низькою, адже молоді полівки зерном не харчуються. Зернові отруєні принади не слід використовувати у боротьбі з польовою мишею тому, що поїдаючи зерно шкідник завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить найбільше отрути.
Для регулювання чисельності гризунів зареєстровано 30 препаратів, в тому числі: Антимиша (бродіфакум 0,005%) 2-3пакетики в нору; Бромакем ПР (бромадіолон -0,005%) 1-2кг/га, через 5-7діб, при необхідності повторне застосування; Крисолов принада (бродіфакум,0,005%) 10-20г на нору (1-2пакети); Рат Кіллер Супер ГП (бромадіолон 0,005г/кг) 5кг/га; Багіра (бромадіолон 0,005%) -1,5-2,5кг/га; Капкан-принада №1(бродіфакум,0,0005)1,5-2,5кг/га; Шторм, 0,005% воскові брикети (флокумафен,0,005%) – 0,7-1,5кг/га, 1-2брикети в нору, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав. Препарати розкладають на полях восени: після збирання врожаю, на сходах озимих культур, а також взимку за умов відсутності снігу; або навесні — у період дефіциту природної їжі для гризунів та наближенні їх чисельності до ЕПШ. Принади розкладають в земляні, жилі нори з обов’язковим загортанням ґрунтом входу, для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічних препаратів на віддалі менше 500метрів від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.
Заборонено використання препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос, фосфід, стрілець, щурин), при їх застосуванні спостерігається знищення корисної фауни. Фосфід цинку – смертоносна отрута котра заборонена для використання в Україні. Становить загрозу не тільки для тварин та птахів і для людей.
Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій виготовляють біологічний препарат – бактероденцид, перевага в екологічній безпеці для людей, тварин, птиці, не проявляє залишкової дії, не накопичується в навколишньому середовищі. Лабораторії біологічного захисту рослин (знаходяться у Волинській, Львівській, Чернівецькій областях) виготовляють біопрепарат Бактороденцид — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу, для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини, через 3-5діб шкідники стають кволими, мало їдять і гинуть. Норма (2г в нору) внесення залежить від заселення гризунами: поля, сади, пасовища – 0,2-2,5кг/га; склади, ферми на 100м2 – миші 50-100г, пацюки – 100-200г. Біопрепарат родентицидної дії Родента БІО (Salmonella enteritidis var. Issatschenko K-28) 1,0-2,0кг/га; для виготовлення принади Бактеронцид гель (Salmonell enteritidis var. Issatschenko IMB B-7209) -1,0л/10кг принади. При застосуванні родентициду біологічного походження мишоподібні шкідники зникають не тільки з місць внесення, але й з прилеглих територій. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі, їх чисельність, щільність заселення.
В зимовий період, з незначним сніговим покривом, спостерігається полювання на гризунів диких птахів. Метод боротьби з гризунами — приваблення хижих птахів за допомогою жердин, розставлених у полях за відсутності поблизу дерев.
Препарати для боротьби з мишоподібними необхідно купувати в спеціалізованих торгових для продажу пестицидів або в офіційних дистриб’юторів.
При роботі із засобами захисту рослин необхідно дотримуватись чинних Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДПС 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки.
Держпродспоживслужба в Закарпатській області
